среда, 8 января 2014 г.



Системне програмне забезпечення (англ. system software) — відоміше як операційна система, це будь-яке програмне забезпечення, що забезпечує інфраструктуру, на якій можуть працювати прикладні програми, тобто воно керує і контролює комп'ютерним обладнанням, для можливості виконання прикладних програм.

Операційні системи, такі як Microsoft Windows, Mac OS X та Linux є яскравими прикладами системного програмного забезпечення.
Системне програмне забезпечення — це ПЗ, що в принципі забезпечує роботу комп'ютера. Крім операційних систем, іншими прикладами є антивірусні програми, комунікаційні програми та драйвери принтерів. Без системного програмного забезпечення комп'ютер працювати не буде. На відміну від системного програмного забезпечення, програмні засоби, які дозволяють вам робити щось на приклад створення текстових документів, грати в ігри, слухати музику або переглядати веб називаються прикладними.
В цілому прикладні програмні засоби — це програми, що дозволяють кінцевому користувачу виконання конкретних функцій, таких як обробляння текстів або редагування зображень. Системні програмні засоби виконують такі завдання, як передача даних з пам’яті довільного доступу на диск, або відтворення тексту на дисплеї. 

   Завантажувачі

   Операці́йна систе́ма (скор. ОС) — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.
Операційна система звичайно складається з ядра операційної системи та базового набору прикладного програмного забезпечення.


Драйвери

Драйвер (англ. driver) — комп'ютерна програма, за допомогою якої операційна система отримує доступ до приладу



Ідеологія побудови драйверів

Операційна система керує деяким "віртуальним пристроєм", який розуміє стандартний набір команд. Драйвер переводить ці команди в команди, які розуміє безпосередньо пристрій. Ця ідеологія називається "абстрагування від апаратного забезпечення". Драйвер складається з декількох функцій, які обробляють певні події операційної системи. Зазвичай це 7 основних подій:
  • завантаження драйвера. Драйвер реєструється в системі, робить первинну ініціалізацію й т.п. ;
  • вивантаження. Драйвер звільняє захоплені ресурси - пам'ять, файли, пристрої й т.п. ;
  • відкриття драйвера. Початок основної роботи. Зазвичай драйвер відкривається програмою як файл, функціями CreateFile() в Win32 або fopen() в UNIX-подібних системах;
  • читання;
  • запис;
  • закриття: операція, зворотна відкриттю, звільняє зайняті при відкритті ресурси й знищує дескриптор файлу;
  • керування вводом-виводом-IO Control-IOCTL. Найчастіше драйвер підтримує інтерфейс вводу-виводу, специфічний для даного пристрою. За допомогою цього інтерфейсу програма може послати спеціальну команду, що підтримує даний пристрій. Наприклад, для SCSI пристроїв можна послати команду GET_INQUIRY, щоб одержати опис пристрою. В Win32 системах керування здійснюється через API-функцію DeviceIoControl(). В UNIX-подібних — ioctl()

Інтеграція драйверів

У міру розвитку систем, що сполучають у собі на одній платі не тільки центральні елементи комп'ютера, але й більшість пристроїв комп'ютерів у цілому, виникло запитання зручності підтримки таких систем, що одержали назву "апаратна комп'ютерна платформа", або просто "платформа".
Спочатку виробники платформ поставляли набір окремих драйверів для операційних систем, зібраний на один носій (зазвичай CD), Потім з'явилися установні пакети, що називалися «4-in-1» та «One touch» і дозволяли спростити установку драйверів у систему. Однак єдиного, усталеного терміна довго не було.
Сучасний термін, що описує такі набори драйверів пристроїв — Board Support Package, або "пакет підтримки платформи". Крім власне драйверів, він може, як і інші установні пакети, містити модулі операційної системи й програми. В сленгу "дрова".

Компонувальник (також редактор зв'язків, лінкер - від англ. Link editor, англ. linker) - програма, яка виконує компонування - приймає на вхід один або кілька об'єктних модулів і збирає у виконуваний модуль.
Для зв'язування модулів компонувальник використовує таблиці імен ідентифікаторів, створені компілятором в кожному з об'єктних модулів. Такі імена можуть бути двох типів:
  • Певні або експортовані назви функцій та змінних, визначені в даному модулі і надані для використання іншим модулям
  • Невизначені або імпортовані імена - функції та змінні, на які посилається модуль, але не визначає їх в середині себе
Робота компонувальника полягає в тому, щоб в кожному модулі конкретизувати посилання на невизначені імена. Для кожного імпортованого імені, визначення якого перебуває в інших модулях, згадування імені замінюється на його адресу.


Утиліта (англ. Utility program, utility) — сервісна програма, що допомагає керувати файлами, отримувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи. Утиліти — сервісні програми, що розширюють можливості ОС.
Утилі́тапрограмуванні) — невеличка прикладна програма.


Утиліти обслуговування системи

До УОС відносяться всі види сервісних програм, такі як утиліти для: дефрагментації, перевірки і виправленню структури розділів жорсткого диска, виправленню системних помилок, тонкого налаштуванню системи і т. д..
Оскільки типовий набір необхідних УСО приблизно однаковий для всіх користувачів ПК, то великого поширення набули заздалегідь зібрані пакети утиліт, найяскравішим прикладом яких може послужити пакет від компанії Norton Utilities (що входить в Norton System Works).